ВИСНОВОК
щодо змістовних відмінностей законопроєкту «Про оцінку майна» (№ 13435 від 27.06.2025) та доопрацьованого законопроєкту (№ 13435-д від 25.05.2026)
1. Загальний висновок
13435-д не є новою концепцією закону порівняно з 13435. Це доопрацьована редакція того самого регуляторного підходу: Фонд державного майна України як ключовий орган державного регулювання; Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів; єдина саморегулівна організація оцінювачів; поділ оцінки на незалежну та стандартизовану; орієнтація на Міжнародні та Європейські стандарти оцінки. Водночас доопрацювання є не суто редакційним: із тексту прибрано Державний реєстр звітів і рецензій як окрему правову конструкцію, змінено режим звіту та рецензії, розщеплено низку комплексних статей на окремі інститути, додано професійні організації оцінювачів і істотно перероблено блок підготовки / підвищення кваліфікації.
2. Структура акта: 13435-д став більш деталізованим, але не ширшим за концепцією
У 13435 було 37 статей і 7 розділів. У 13435-д — 41 стаття і 11 розділів. Приріст кількості статей пояснюється переважно техніко-юридичним розщепленням великих статей на окремі правові інститути: базова кваліфікаційна підготовка, кваліфікаційний іспит, присвоєння кваліфікації, оцінювач іноземної держави, способи підвищення кваліфікації, підтвердження підвищення кваліфікації, нагляд, контроль, права, обов’язки.
При цьому альтернативний проєкт 13435-1 має якісно іншу архітектуру: окремий предмет регулювання, широку сферу застосування щодо майнових прав, зобов’язань, збитків, шкоди, втрат та інших економічно вимірюваних інтересів, 101 статтю, спеціальні режими оцінки, окремі блоки електронних систем, контролю якості, спорів, транскордонної оцінки тощо.
3. Сфера застосування: додано державне і комунальне майно, але не прийнято широку модель 13435-1
У 13435 сфера застосування формулювалася як правила оцінки майна, розташованого в Україні або за межами України за певним персональним критерієм належності, а також правила визначення збитків / шкоди у зв’язку з пошкодженням, знищенням чи втратою такого майна внаслідок воєнного конфлікту.
У 13435-д сфера застосування прямо поширена також на майно державної і комунальної власності. Це має значення для публічно-правового блоку: приватизація, оренда, відчуження, управління і розпорядження державним та комунальним майном. Одночасно термінологію “збитки / шкода” у загальних положеннях замінено на “майнова шкода”, тобто законодавець звужує і юридично чистіше прив’язує предмет оцінки до майнового, а не будь-якого деліктного або компенсаційного виміру.
При цьому 13435-д не переймає широку рамку альтернативного законопроєкту 13435-1, де предметом регулювання прямо є оцінка майна, майнових прав, інших прав та законних інтересів, зобов’язань, збитків, шкоди, втрат та інших економічно вимірюваних інтересів.
4. Понятійний апарат: найбільш змістовна зміна — відмова від окремого Реєстру звітів і рецензій
У 13435 у статті 2 були визначені: Державний реєстр звітів про оцінку майна та рецензій, реєстраційна дія, сервіс реєстрації та зберігання звітів, сервіс реєстрації та зберігання рецензій, електронний кабінет у цьому реєстрі. Тобто первісна модель будувалася навколо обов’язкової державної реєстрації звітів і рецензій.
У 13435-д ці поняття вилучені. Залишається лише Єдиний реєстр оцінювачів України, а “електронний кабінет користувача” прив’язується вже до Єдиного реєстру оцінювачів України, а не до реєстру звітів і рецензій. Це не редакційна, а концептуальна зміна: звіт і рецензія перестають бути прив’язаними до окремої державної реєстраційної системи як умови правової чинності.
Також 13435-д розширює визначення “майна”: замість короткої формули “об’єкти цивільних прав, що мають майнову цінність” з’являється перелік, який охоплює рухомі й нерухомі речі, цифрові речі, цінні папери, майнові права, результати інтелектуальної, творчої діяльності, послуги, результати роботи, інформацію. Це наближає визначення до цивільно-правової класифікації об’єктів цивільних прав, але не до розгорнутої конструкції “активів”, “зобов’язань”, “економічних інтересів” із 13435-1.
5. Поняття оцінки: у 13435-д чіткіше розмежовано незалежну і стандартизовану оцінку
У 13435 оцінка майна визначалася як комплекс процедур, результатом якого є формулювання професійного судження про вартість. У 13435-д додано двокомпонентну конструкцію: у разі незалежної оцінки — визначення вартості шляхом формулювання професійного судження; у разі стандартизованої оцінки — розрахунок вартості.
Це важлива правова зміна. Стандартизована оцінка у 13435-д відмежовується від професійного судження оцінювача. Вона описана як розрахунок оціночної вартості з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних. Відповідно “оціночна вартість” у 13435-д вже не включена до переліку видів вартості поряд із ринковою, справедливою, спеціальною та інвестиційною. У 13435 оціночна вартість прямо була одним із видів вартості.
Тобто 13435-д зменшує ризик змішування професійного оцінного судження та адміністративно/алгоритмічно розрахованої оціночної вартості.
6. Звіт про оцінку: вилучено державну реєстрацію як умову чинності
У 13435 звіт про оцінку майна підлягав державній реєстрації; незареєстрований звіт прямо визнавався недійсним. Окрема стаття 13 створювала Державний реєстр звітів та рецензій, визначала його держателя й адміністратора, склад, доступ, витяги, адміністративний збір, відкритість звітів щодо державного і комунального майна та порядок ведення.
У 13435-д ця модель відсутня. Стаття про Реєстр звітів та рецензій вилучена. У статті про звіт залишаються вимоги до змісту, форми, підписання, строку дійсності, зберігання примірника, але немає норми про державну реєстрацію і немає санкції недійсності незареєстрованого звіту. Це істотно зменшує адміністративну формалізацію звіту і переносить акцент із реєстраційної чинності на професійну відповідність звіту вимогам закону, стандартів і нормативно-правових актів.
Окремо: у 13435 був припис, що висновок судового експерта, у якому визначена вартість майна, у відповідній частині вважається звітом про оцінку майна і не підлягає державній реєстрації. У 13435-д цього припису немає. Натомість у методичній статті з’являється обов’язок судового експерта при проведенні експертизи, предметом якої є визначення вартості майна, дотримуватися міжнародних стандартів оцінки. Це змінює зв’язок між судовою експертизою і оцінкою: не “прирівняння висновку до звіту”, а стандартизація методологічних вимог.
7. Рецензування і рецензія: 13435-д створює окремий правовий режим рецензії
У 13435 рецензування і рецензія були врегульовані в межах однієї статті, а рецензія також включалася до режиму державної реєстрації. У 13435-д рецензування залишено у статті 12, а рецензію винесено в окрему статтю 13.
13435-д визначає рецензію як документ із висновком рецензента про дотримання у звіті вимог закону, міжнародних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів. Вводиться двозначна класифікація результату рецензування: позитивний або негативний висновок, залежно від наявності значних недоліків, які суттєво впливають на кінцевий результат оцінки.
Також 13435-д допускає замовлення рецензування не лише у суб’єкта оцінки, а й у саморегулівної організації оцінювачів. Це посилює роль самоврядування в професійній перевірці якості.
8. Підстави проведення оцінки: уточнено кримінально-процесуальну і фінансову складові
У 13435 підставами незалежної оцінки були договір, судове рішення, рішення слідчого, дізнавача, прокурора у кримінальному провадженні. У 13435-д формулу деталізовано: судове рішення має бути рішенням про призначення експертизи, предметом якої є визначення вартості майна; у кримінальному провадженні додано слідчого суддю і уточнено, що йдеться про залучення експерта для проведення експертизи з визначення вартості майна.
Для фінансових установ зміна суттєвіша. У 13435 порядок / підстави оцінки для фінансових установ були прив’язані до нормативно-правових актів ФДМУ, прийнятих за погодженням із НБУ або НКЦПФР. У 13435-д передбачено, що суб’єкти оцінки, які працюють у складі фінансових установ, здійснюють оцінку у випадках і на підставах, передбачених внутрішніми документами відповідних фінансових установ. Окремо виділено суб’єктів оцінки у складі НБУ: для них застосовуються нормативно-правові акти ФДМУ, прийняті за погодженням із НБУ.
Тобто 13435-д більше диференціює приватний фінансовий сектор і НБУ як публічно-правового регулятора.
9. Конфлікт інтересів: замість винятків — правила недопущення і врегулювання
У 13435 прямо зазначалося, що не вважається конфліктом інтересів оцінка майна суб’єктами оцінки у складі фінансових установ для цілей діяльності таких установ, а також стандартизована оцінка майна. Аналогічно окремо було передбачено, що не вважається конфліктом інтересів рецензування звітів суб’єктами оцінки у складі органів державної влади, територіальних органів, органів місцевого самоврядування.
У 13435-д такі “не вважається конфліктом інтересів” здебільшого замінено на інший юридичний підхід: правила недопущення та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності таких суб’єктів мають встановлюватися іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна. Окремо врегульовано органи державної влади / місцевого самоврядування, фінансові установи та НБУ.
Це більш обережна модель: закон не легалізує наперед потенційно чутливі ситуації як “не конфлікт”, а делегує спеціальне регулювання правил запобігання і врегулювання.
10. Методичне регулювання: додано судових експертів і НБУ, але не прийнято модель національних стандартів 13435-1
У 13435-д збережено базову модель 13435: порядок незалежної оцінки визначається міжнародними стандартами оцінки та іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки; міжнародні стандарти — це IVS та EVS; застосування — в офіційному перекладі державною мовою.
Змістовні доповнення 13435-д: судовий експерт під час експертизи з визначення вартості майна зобов’язаний дотримуватися міжнародних стандартів оцінки; окремо врегульовано оцінку майна суб’єктами оцінки у складі НБУ. Це точкове уточнення, а не перехід до моделі 13435-1.
Альтернативний законопроєкт 13435-1 пропонує іншу систему: національні стандарти оцінки, процедури їх розроблення, схвалення, перегляду, публічного обговорення, роль Національної ради з питань оціночної діяльності. У 13435-д ця модель не відтворена.
11. Договір про надання послуг з оцінки: додано юридичну особу як організаційного посередника
У 13435 договір укладався із суб’єктом оцінки; якщо оцінювач працює у складі юридичної особи, така юридична особа також могла бути стороною договору.
У 13435-д додано важливу конструкцію: двосторонній договір може бути укладено з юридичною особою, яка забезпечує здійснення професійної оціночної діяльності та у складі якої працює щонайменше один оцінювач, якщо договір відповідає типовим умовам, письмово погодженим із суб’єктами оцінки, що залучатимуться до виконання оцінки. Відповідно така юридична особа має зберігати примірник договору.
Це легалізує більш практичну бізнес-модель організації оцінки через юридичну особу, але зберігає персональну професійну відповідальність оцінювача за звіт.
12. Набуття статусу оцінювача: статтю розщеплено і додано професійні організації як навчальних провайдерів
У 13435 набуття права на професійну оціночну діяльність було врегульовано однією статтею: базова підготовка, іспит, присвоєння кваліфікації, свідоцтво, внесення до реєстру, іноземні оцінювачі.
У 13435-д це розділено на чотири окремі статті: базова кваліфікаційна підготовка; кваліфікаційний іспит; присвоєння кваліфікації і кваліфікаційне свідоцтво; оцінювач іноземної держави. Змістовно важливо, що професійні організації оцінювачів можуть здійснювати базову кваліфікаційну підготовку без набуття статусу закладу освіти, без створення закладів освіти і без укладення договорів про співробітництво у сфері професійної підготовки.
Також у 13435-д строк для повторного складання кваліфікаційного іспиту після неуспішної спроби скорочено: у 13435 — не раніше ніж через шість місяців; у 13435-д — не раніше ніж через три місяці.
13. Підвищення кваліфікації: модель стала гнучкішою
У 13435 підвищення кваліфікації передбачало три основні елементи: освітні заходи, іспит кожні три роки, рецензування не менше трьох звітів. Підтвердження кваліфікації було врегульовано в межах однієї великої статті.
У 13435-д це розділено на “способи підвищення кваліфікації” і “підтвердження підвищення кваліфікації”. Перелік способів став ширшим і гнучкішим: безперервне навчання, викладання у сфері оцінки, іспит на знання законодавства та міжнародних стандартів, рецензування звітів. Тобто викладацька діяльність прямо визнається формою професійного розвитку.
Також 13435-д пов’язує частину цих процесів із професійними організаціями оцінювачів, що є новим інституційним елементом.
14. Нагляд і контроль: у 13435-д розмежовано державний нагляд і самоврядний контроль
У 13435 нагляд і контроль були зосереджені в одній статті. ФДМУ здійснював нагляд, а саморегулівна організація могла здійснювати перевірки діяльності оцінювача на предмет дотримання статуту, Кодексу професійної етики і рішень саморегулівної організації.
У 13435-д це розведено по двох статтях: “Нагляд за професійною оціночною діяльністю” і “Контроль за професійною оціночною діяльністю”. Державний нагляд ФДМУ охоплює також якість базової кваліфікаційної підготовки закладів освіти, крім підготовки, яку здійснюють професійні організації оцінювачів. Саморегулівна організація здійснює контроль щодо статуту, Кодексу професійної етики та рішень саморегулівної організації.
Це більш чітке розмежування публічного нагляду і професійного контролю.
15. Права й обов’язки оцінювача: прибрано обов’язок державної реєстрації звітів і рецензій
У 13435 права та обов’язки оцінювача містилися в одній статті. Серед прав був доступ до Єдиного реєстру оцінювачів України та Реєстру звітів і рецензій. Серед обов’язків — здійснювати державну реєстрацію звітів про оцінку майна та рецензій.
У 13435-д права й обов’язки розділено на дві статті. Право доступу стосується вже лише Єдиного реєстру оцінювачів України. Обов’язок державної реєстрації звітів і рецензій відсутній. Це логічний наслідок вилучення Реєстру звітів та рецензій.
16. Самоврядування: вилучено регіональний рівень
У 13435 були окремі статті про з’їзд оцінювачів регіону, раду оцінювачів регіону і голову ради оцінювачів регіону. У 13435-д цей регіональний рівень вилучено. Самоврядування концентрується на загальнонаціональному рівні: з’їзд оцінювачів України, Рада оцінювачів України, Голова Ради, експертна комісія, ревізійна комісія.
Це спрощує організаційну модель самоврядування, але одночасно централізує представництво професії.
17. Професійні організації оцінювачів: новий інститут 13435-д
13435-д додає окрему статтю 41 про професійні організації оцінювачів. Це громадські організації за професійною ознакою, яким може бути присвоєно спеціальний статус. Вони отримують право здійснювати базову кваліфікаційну підготовку, проводити безперервне навчання, організовувати викладання, подавати кандидатури до органів самоврядування, брати участь у розробленні нормативно-правових актів, захищати права своїх членів, брати участь у дисциплінарному провадженні щодо своїх членів тощо.
Це один із найбільш змістовних нових елементів 13435-д. Він створює проміжний рівень між окремим оцінювачем і єдиною саморегулівною організацією оцінювачів.
18. Перехідні положення: змінено режим набрання чинності і статус попередніх СРО
У 13435 закон мав набирати чинності через 12 місяців з дня опублікування. У 13435-д конструкція інша: закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування, але вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності. Це технічно точніше розрізняє чинність закону і введення його в дію.
Крім того, 13435-д передбачає, що громадські організації, які на дату введення закону в дію мали статус саморегулівної організації оцінювачів за чинним законом, набувають статусу професійної організації оцінювачів без ухвалення рішення Ради оцінювачів України. Це прямо пов’язано з новою моделлю професійних організацій.
19. Чи використано положення альтернативного законопроєкту 13435-1
Висновок: істотного використання положень альтернативного законопроєкту 13435-1 у 13435-д не вбачається. Є окремі тематичні збіги на рівні загальної проблематики — стандарти оцінки, професійне самоврядування, кваліфікація, дисциплінарна відповідальність, електронні реєстри, адміністративна процедура. Але це типові для сфери оцінки регуляторні теми і вони не свідчать про запозичення саме з 13435-1.
Загальні висновки:
1. 13435-д не приймає широку предметну рамку альтернативного законопроєкту 13435-1. Альтернативний проєкт регулює не лише оцінку майна, а й майнові права, інші права та законні інтереси, зобов’язання, збитки, шкоду, втрати та інші економічно вимірювані інтереси. 13435-д залишається законом “Про оцінку майна” і не переходить до такого широкого предмета.
2. 13435-д не приймає інституційну модель 13435-1. Альтернативний проєкт передбачає Національну раду з питань оціночної діяльності як орган професійно-публічного врядування; 13435-д такої Національної ради не створює.
3. 13435-д не приймає модель національних стандартів оцінки з 13435-1. Альтернативний проєкт детально врегульовує розроблення, схвалення, перегляд, публічне обговорення національних стандартів оцінки. 13435-д зберігає конструкцію застосування міжнародних стандартів оцінки та підзаконних нормативно-правових актів у сфері оцінки.
4. 13435-д не приймає електронно-реєстрову модель 13435-1. Альтернативний проєкт передбачає Єдину електронну систему у сфері оцінки майна, Державний реєстр оцінювачів майна, Державний реєстр саморегулівних організацій оцінювачів, Державний реєстр звітів про оцінку майна, Реєстр рецензій і результатів контролю якості. 13435-д, навпаки, вилучає з первісного 13435 окремий Реєстр звітів та рецензій.
5. 13435-д не приймає модель множинних саморегулівних організацій з добровільним членством, яка закладена в 13435-1. Альтернативний проєкт описує саморегулівну організацію як громадську організацію, що об’єднує оцінювачів на засадах добровільного членства. 13435-д зберігає модель єдиної саморегулівної організації оцінювачів, членами якої стають усі оцінювачі, і лише додатково вводить професійні організації оцінювачів.
Отже, 13435-д радше є внутрішнім доопрацюванням первісного 13435, а не компромісною редакцією на основі 13435-1. Найбільш помітні зміни 13435-д — вилучення державної реєстрації звітів/рецензій, окреме врегулювання рецензії, деталізація кваліфікаційних процедур, запровадження професійних організацій оцінювачів і спрощення самоврядування через ліквідацію регіонального рівня — не відтворюють системну конструкцію альтернативного законопроєкту.